Воїни Світла, вставайте

Мене розбудила смерть Сергія Нігояна. До цього я робив дещицю, обрав роль ну зовсім маленької крапельки. Після смерті Сергія у мене тільки 2 режими існування — Революція і сон (по 2-4 години на добу поки що достатньо). Після смерті Сергія я живу Справжнім Життям.

Я зараз гаряча голова і іноді пишу та дію емоційно. Дякую всім, хто мені підказує, коли треба трохи охолонути: порушив правила дорожнього руху – мені сигналять; написав різко – друг пише в приват мудру пораду.

Кілька ночей тому був на Майдані до ранку. Рейди по шиномонтажах, носив шини від Цуму до колонади стадіону Динамо, тощо (в бій не йшов). Покидаючи Майдан я подумки пішов на фронт і з того момент повністю поринув у Революцію. Я зрозумів, що задля перемоги кожен має робити те, що найкраще уміє, що дозволить найповніше використовувати свої таланти. По-перше, я спеціаліст по комунікаціям в інтернеті. По-друге, я вчуся в Інституті Глибинної Демократії (ddi.in.ua) на фасилітатора конфліктів. По-третє, я вмію писати статті. Ось тепер все це і роблю – пишу, спілкуюся з людьми на Майдані та в онлайні, організував зустріч для скорботи за вбитим міліціонером, тощо. Проштовхую деякі ініціативи… І бачу, що поруч безліч людей взялися робити те саме – у кожного своя барикада. А в цей час наші найвідважніші герої ідуть у бій на передовій, ризикуючи своїм життям – на Грушевського і по всій країні.

Приблизно 48 годин тому я пережив катарсіс. Я усвідомив: СТРАХУ БІЛЬШЕ НЕМА. Я чув цю фразу від інших, але ви не відчуєте, що це значить по-справжньому, доки самі не переживете внутрішньо. Я став просвітлений. Я встав на шлях Воїна Світла. Я тепер значно краще відрізняю Правду від Брехні. Я відчуваю, хто ще боїться і до якої межі готовий бути сміливим. Я бачу і передчуваю.

Приблизно 24 години тому я усвідомив, що більше не боюся смерті. «Воля або смерть» — тепер я усвідомлюю силу цього гасла, це більше не порожні слова. Я відчуваю взаємну любов, солідарність і дружбу людей на Майдані. Свобода, щастя інших людей, омріяна Україна і можливість її будувати – тепер я готовий померти, захищаючи це. Бо це ті єдині штуки, заради яких варто жити.

Я бачу вогонь в очах тих, хто теж пробудився – хтось давно, а дуже багато зараз під час Революції. Дивлюся на те, як козак Михайло Гаврилюк спокійно говорить про свій полон: скільки ж у ньому відчувається сили і впевненості, який міцний внутрішній стрижень особистості. Читаю дописи Лесі Оробець і бачу, наскільки глибоко і прозорливо вона бачить ситуацію, як наполегливо працює майже без сну. І я бачу багато інших героїв, що зараз проходять через випробування, які звільняють їх від страху. Вони свободні навіть за ґратами. Вони і тисячі інших сміливців – мої побратими, з якими я буду щасливий пліч-о-пліч будувати нову квітучу Україну.

Воїни Світла, пробуджуйтесь.

НОВЕ 03.03.2014: Нова пісня Ляпіса Трубецького «Воїни Світла» з відеорядом з Євромайдану.

Опубілковано у Facebook, 200+ шерингів за 2 дні: