Ниже моя презентация «Продвижение стартапа в социальных медиа», немного обновленная со времени первого выступления. Среди прочего добавил слайд о программе BizSpark от Microsoft, в рамках которой стартапам бесплатно предоставляется лицензионное ПО с поддержкой. Кстати, еще одна инициатива Microsoft, актуальная для студентов – DreamSpark, в рамках которой ПО из линеек MS для разработчиков бесплатно достается студентам.

Собственно презентация (можно скачать PDF на 1,9 Мб):

По-моему, главное событие Уанета уходящего года произошло в ноябре в Днепропетровске. Местное управление СБУ конфисковала более 100 серверов в дата-центре интернет-провайдера Фрегат под предлогом ведения следствия о распространении через сервера компании государственной информации с ограниченным доступом – базы данных ГАИ Днепропетровской области. В результате около 20 тысяч абонентов оказались без интернета. Перестали работать около 1000 сайтов, включая популярный днепропетровский портал Gorod.dp.ua. Наиболее вероятная реальная причина действий СБУ – силовое участие в судебной тяжбе компании Фрегат с бывшим партнером. Создан прецедент, который может повториться в любом дата-центре Украины. Онлайн-СМИ и интернет-предприниматели получили сигнал: размещать сайты на серверах в Украине – рискованно.

Особо настораживают подобные события накануне выборов. Политики в предвыборной риторике опробовали ключевые слова «диктатура» и «сильная рука» – массовый телезритель проглотил с удовольствием. Во время следующей политической пятилетки возможно наступление на свободу слова в интернете, если общественность останется пассивной. Рейдерские захваты дата-центров в ходе политических или коммерческих конфликтов могут стать печальной тенденцией. Для сравнения – в этом году некоторые европейские страны, например, Финляндия и Испания, на законодательном уровне признали широкополосной доступ к интернету одним из основных прав своих граждан.

Докладніше – на сторінці сюжету.

Також можна послухати учорашню радіопрограму повністю. Сюжет про соціальні мережі починається на 22:02, мій коментар на 26:22.

«Чи може тематичний блог бути фінансово успішним в Уанеті?»

Я пришел на вторую половину конференции – перед собственным докладом. Рассказывал о рисках и препятствиях на пути блогоиздателя в Уанете. Собралась полная аудиторию – слушатели расселись на полу и стояли в проходе. Презентацию можно посмотреть на SlideShare.net и скачать в PDF-формате:

Вкратце смысл таков. Для создания качественного тематического блога нужен определенный набор компетенций, немного денег и очень много времени. Но даже при выходе на определенный уровень популярности уанетовский блог сможет принести небольшие доходы, которые не возместят вложенные в него ресурсы.

Спасибо Артуру Оруджалиеву, Паше Урусову и Славе Баранскому за то, что поделились информацией о своих блогах: Prostomac.com о продукции Apple, Gagadget.com о гаджетах, Plitkar.com.ua о жизни знаменитостей. И спасибо слушателям за позитивные отзывы в Твиттере.

Награда нашла героя

Церемония закрытия очень повеселила. Ее вел Артур на украинском языке. Артур не профессиональный ведущий и украинский для него не родной – гремучая смесь, разорвавшая публику. Кто-то в Твиттере написал, что было похоже на студенческий КВН, но мне очень понравилось. Баркемпы – где-то из той самодеятельной оперы.

На закрытии вручали награды премии Best Ukrainian Blog Award 2009 (BUBA).

Неожиданно для меня мой Тви @max0n признали лучшим в номинации Микроблог и подарили памятный диплом. На первом этапе народного голосования мой микробложек занял 5-ю позицию – его плюсанули 20 людей благодаря нескольким сообщениям в Твиттере. Во втором этапе жюри, вероятно, решило присудить мне премию «за выслугу лет». Но все равно приятно! Спасибо тви-читателям и членам жюри за оценку. Повесил диплом на стенку над рабочим столом.

К диплому прилагался приз от спонсора – модем 3G от Киевстара. Я себе такой же купил 2 недели назад. Теперь думаю, что делать со вторым.

Вечеринка…

…началась в Худграфе с опозданием, но была отличной! За что спасибо организаторам – агентству интернет-коммуникаций Brainberry и креативному директору DJ Valta (aka Владимир Пашковский), крутившему музыку.

Директор Brainberry Роман Гаврыш и DJ Valta.

Остальные фото на Яндекс.Фотках:

«Медиакемп» вышел неформальным, душевным, домашним, но при этом очень активным. Таким и должен быть баркемп.

P.S. О Твиттере.

1. Яндекс обнародовал во время Медиакемпа очередное исследование украинской блогосферы. В нем говорится, что в Украине сейчас 16 тысяч пользователей Твиттера. Мне не верится – по-моему, цифра занижена. Хорошо, что есть хоть какие-то конкретные данные, но Яндекс не может охватить 100%. Помню, когда я работал в Агоре, поиск по блогам Яндекса показывал количество записей, опубликованных в день на блогохостинге Blox.ua, в несколько раз меньшее, чем на самом деле. Индексация улучшилась только после переписки между техническими специалистами компаний и изменения RSS-потока свежих записей на Блоксе.

2. Ярослав Ажнюк пишет, что Mediacamp перетвитил ReTweet09, первую российскую конференцию о Твиттере, проходившую в тот же день.

Много ссылок на отзывы в блогах про Медиакемп собрал Андрей Поданенко.

2 недели назад на выходных 24-25 октября прошел тренинг Educamp 2009. Это образовательное мероприятие для 50 молодых лидеров и активистов из разных регионов. Вместе с Ярославом Ажнюком, Оксаной Завойко и Сергеем Даниленко мы рассказывали об использовании новых цифровых медиа в профессиональной деятельности и для организации событий, в частности баркемпов.

Большинство слушателей тренинга в конце заявили, собираются организовать баркемпы у себя на местах. Надеюсь, большинство сдержит обещания. Желающие принять участие в организации региональных баркемпов могут присоединиться к группе на Фейсбуке.

В группе на SlideShare.net содержится 32 презентации, звучавших на тренинге или с дополнительными сведениями. Ниже на странице 3 презентации, которые я подготовил для «Эдюкемпа» – про Web 2.0, блоги и поиск.

Deutsche Welle

Компанія з Німеччини інвестує в український інтернет-бізнес

1. Чи є ця угода знаковою подією для розвитку інет-бізнесу в Україні?
Цікаво, що інтернет-проект, націлений на локальний український ринок, оцінено у $2,5 млн. І запущено його лише біля 1 року тому. За моїми даними для фонду eVenture Capital Partners Східна Європа – один зі стратегічних напрямків розвитку у середньостроковій перспективі. Те, що перша інвестиція у регіоні зроблена саме в український проект, стане позитивним сигналом для інших європейських інвесторів. У жовтні цього року в Києві пройде міжнародна конференція та виставка для інвесторів і підприємців в галузі високих технологій зі Сіхдної Європи – Investor Day Central and Eastern Europe 2009. Конференція може стати основною знаковою подією для розвитку інтернет-бізнесу не тільки в Україні але й в регіоні.

2. Наскільки перспективно іноземним інвестиціям приходити в Україну?
Україна перспективна для іноземних інвестицій у галузі інтернету та ІТ. По-перше, у нас багато талановитих програмістів, які дешевші за західних. Тому в Україні можна вигідно розробляти продукти, направлені на глобальний ринок. По-друге, український інтернет-ринок підійшов до критичної межі, після якої починається бурхливий розвиток, тому вигідно також вкладати і в локальні продукти. Крім того з ними можна потенційно вийти на ринок Росії. Західні інвестори завжди відмічають, що в Україні є брак досвідчених підприємців і жахлива інфраструктура для ведення бізнесу. Це їх не зупиняє від інвестицій у вітчизняні компанії, проте таких інвестицій могло би бути значно більше.

Телекритика

Українські політики та нові медіа: контакт можливий?
(Впевнений, що цей матеріал у ТК майже ніхто не читав, бо довжелезне простирадло з повними текстами відповідей від 8 експертів – це знущання з читачів).

1. Яку активність в інтернеті, які події щодо представництва вітчизняних політиків останнім часом Ви би відзначили?
Цілеспрямовано чи випадково хорошу активність спровокував штаб Яценюка. По-перше, вони зробили настільки невдалі «какашечні» постери зовнішньої реклами, що їх обговорює вся країна, а в інтернеті повно карикатур. По-друге, у Твіттері довгий час існував розкручений користувач, який удавав, що він Яценюк, а штаб уникав спростувань чи потверджень. Зараз поширився медіа-вірус через публікацію в Телекритиці, що ніби Яценюк подає позов до Фокуса. Після цього штабісти створили новий твіттер-акаунт і сказали, що справжній Яценюк тепер писатиме там. По Твіттеру покотилася хвиля зі створення нових користувачів, кожен з яких стверджує, що він справжній Яценюк – народ розважається. При цьому всі обговорюють Яценюка, що для політика дуже добре, і він відвертає увагу від решти політиків. Але офіційний сайт «Фронту змін» та повідомлення в офіційному Твіттері Яценюка виглядають настільки недолуго, що здається, що такий ефект стався випадково, а не з розрахунку високочолих спін-докторів у передвиборчому штабі.

2. Які помилки найчастіше роблять вітчизняні політики щодо нових медіа?
Головна помилка у тому, що в штабах працюють люди, яким пофіг результат передвиборчої кампанії. Їх цікавить лише дерибан бабла – фінансові потоки і струмочки, виділені на кампанію, треба направити у правильні кишені. Але у політиків те саме прагнення – дерибан бабла і посад. Таке середовище неспроможне народити ідеї чи ідеології. Існує декоративна ідеологічна дихотомія незмінна вже 15 років – розвивати незалежну Україну чи розплавити її у котлі нової імперії. Хай холопи скубуться, поки великі мужі «рішають діла». Політикам нема що запропонувати людям хоч по каналам старих хоч нових медіа.
Через відсутність ідейного підґрунтя політичні рекламні кампанії зазвичай примітивні. У них єдина мета – надокучити обличчям політика чи логотипом партії. Тотальною присутністю в усіх медіа зімітувати активну діяльність і прикрити відсутність справжніх справ та ідей.

3. Чи спостерігається певна тенденція щодо присутності політиків в мережі?
Консультанти намагаються впевнити, що треба йти в інтернет. Політика пручаються, бо бояться – по-перше, незнайоме і мало контрольоване середовище, по-друге, їм нема що сказати людям на рівні «віч-на-віч». У них нуль ідей з державотворення.

4. Які нові медіа є найбільш популярними серед політиків в Україні?
Живий Журнал, Твіттер, YouTube. Також поширення дезінформації у форумах та в коментарях на новинарних сайтах.

5. Наскільки доцільно відомим людям напряму спілкуватись у нових медіа?
Доцільно регулярно робити особисті відеозвернення. Дехто може писати блог чи мати Твіттер, або користуватися соціальною мережею. Але потрібно це робити тільки в тому випадку, якщо цікаво це робити для себе. 95% комунікацій має проводити штаб і розповідати про діяльність та ідеї політика, і не удавати ніби політик пише від власного імені.

Опубликую развернутый ответ, чтобы приводить его любознательным в будущем (перевод на русский через Google Translate):

Я змінив ім’я у паспорті у 2005 році. Максон – це мій давній нікнейм, який я використовував ув інтернеті та комп’ютерних іграх з кінця 90-х. Пізніше я уживав його як журналістський псевдонім, замість оригінального Максим. Але ім’я Максон не дуже пасувало в парі до батьківського прізвища Щербина. Тому з часом я став підписувати статті як Максон Пуговський, взявши мамине прізвище, і задумався про офіційну зміну імені. Багато знайомих називали мене Максон, і так мені було більше до вподоби.

Ще коли я народився, батьки роздумували, може, дати мені прізвище Пуговський, щоб рід не переривався. Бо у діда Пуговського було двоє доньок і син, але жодного онука Пуговського. Перед тим як поміняти прізвище, я обережно дізнався думку батьків – вони були не проти, щоб я взяв мамине прізвище, а про те, що також змінюю ім’я на Максон я сказав, вже показуючи новий паспорт. Батьки поставилися до цього з розумінням, а мама дуже задоволена тим, що я взяв її прізвище і передам його нащадкам.

Змінивши частину імені, треба переробляти усі документи – від паспорта до свідоцтва про народження. Цей процес вимагає часу, але особливих проблем не викликає. З єдиною проблемою стикнувся пару тижнів тому, коли на останньому етапі довготривалої реєстрації як СПД прийшов у податкову за довідкою форми 4ОПП. Зі своєї бази даних вони витягли моє старе ім’я і відмовилися видавати довідку через невідповідність імені. Довелося зайти ще раз через тиждень за виправленим документом.

Минулого року, зазирнувши у глиб себе, аналізуючи і рефлексуючи, я зрозумів, що зміна імені – це спроба змінити суть, міняючи форму, підсвідоме бажання порвати з минулим, переродитися. Але якщо перелити рідину в іншу посудину, то від цього вона не зміниться. Це як змінити зачіску, щоб позбутися депресії, чи набити татуювання, щоб почуватися крутим – самообман. Суть можна поміняти тільки свідомим діянням і, якщо йдеться про внутрішні установки, наполегливою працею.

Зараз мені дуже комфортно з іменем Максон Пуговський, і я відчуваю, що воно пасує мені значно краще за старе. Ім’я стало справжнім, повністю «моїм» і міцно переплетено з внутрішнім Я. Проте людям похилого віку, яким складно вимовляти незнайомі слова, я називаюся Максимом.

Максон Пуговский ушел из компании «Агора Украина» с должности директора по развитию бизнеса.

«Я проработал в «Агоре» ровно год, но опыта и новых знаний приобрел, как за два. И очень благодарен компании и команде за то, что мы делали вместе. Я ушел по собственному желанию. Хочу запустить собственный интернет-проект и о его запуске объявлю в своем блоге – Maxon.com.ua. Это будет нишевый сайт, ориентированный на украинский рынок. Первое время я собираюсь финансировать проект собственными силами, а потом посмотрю, нужно ли привлекать инвестора», – рассказал господин Пуговский.

С апреля 2009 года, после ухода Максона Пуговского из «Агоры», его обязанности выполняет Анастасия Фоменко, которая официально занимает должность руководителя департамента развития проектов «Агора Украина».

Действительно, работа в Агоре была ценнейшим опытом. Но проекты, которые мы запустили, не задевали струны моей души. Блог-платформу Blox подняла Настя Романык еще до моего прихода, а к остальным уже и я приложил руку совместно с менеджерами проектов Настей Фоменко и Славой Баранским: игровой сервис ChikiDriki, сайт по трудоустройству студентов StartJob, развлекательные тематические блоги Plitkar и Tubik. Интересные нишевые проекты, но не для меня. В определенный момент я понял, что хочу заниматься совсем другим. Мне нужны проекты, за которые я буду переживать всем сердцем, а не просто ходить на работу.

Больше всего рад за Plitkar, блог о жизне украинских и мировых знаменитостей. Блог мы запустили в декабре – полгода назад, а на прошлой неделе у Славы Баранского в статусе гугл-толка увидел «1 000 000!» – значит, за последние 30 дней на сайте было более миллиона показов страниц. Комментирование Евровиденья в прямом эфире во время трансляции сделали своё дело. А ещё недавно Plitkar и Tubik обзавелись отличными виджетами (также повисят неделю-другую в боковой колонке блога для теста):


Ребята, я рад вашим успехам. И большое спасибо за совместную работу!

Чем я занимался в последнее время

Из Агоры я ушел еще 1,5 месяца назад – с 31-го марта, проработав в компании ровно год (1-е апреля 2008 года было первым рабочим днем). Избавившись от обязанностей ежедневно ходить в офис, чувствую себя свободным человеком. Темп жизни стал намного интенсивнее – ведь теперь я занимаюсь только тем, что хочу, а успеть хочется очень много. Решаю кучу личных дел, которые постоянно откладывались – встречаюсь со старыми знакомыми, сделал операцию по выпрямлению перегородки носа (теперь даже дышится свободнее =), регистрирую СПД (в процессе), собираюсь арендовать новую квартиру, настроил личный блог и возобновляю заброшенные онлайн-профайлы, и т.д. и т.п.

Очень активно взялся за организацию Blogcamp 2009, который пройдёт в октябре. Над конференцией работает обновлённая команда – очень сильная, и я в восторге от совместной работы. До конца месяца договоримся с площадкой и объявим даты. Хотим поднять событие на новый уровень. Будет очень много изменений по сравнению с Blogcamp 2007 и 2008.

А также не спеша работаю над своим проектом. Когда запустится, тогда и покажу, что за проект. До запуска хочу максимально разделаться с личными делами, чтобы потом не отвлекаться, потому что веремни не останется совсем.

И вот на прошлой неделе Николас прислал письмо о том, что опубликовал результаты исследования в виде вики. 75 интервью в 19 странах – впечатляющий итог путешествий по бывшему соцлагерю.