На прошлой неделе в четверг со мной связался Максим Кутик, главред онлайн-издания МедиаБизнес. Максим посчитал мой уход из компании «Агора Украина» инфоповодом, достойным заметки «Из “Агора Украина” ушел директор по развитию бизнеса»:
Максон Пуговский ушел из компании «Агора Украина» с должности директора по развитию бизнеса.
«Я проработал в «Агоре» ровно год, но опыта и новых знаний приобрел, как за два. И очень благодарен компании и команде за то, что мы делали вместе. Я ушел по собственному желанию. Хочу запустить собственный интернет-проект и о его запуске объявлю в своем блоге – Maxon.com.ua. Это будет нишевый сайт, ориентированный на украинский рынок. Первое время я собираюсь финансировать проект собственными силами, а потом посмотрю, нужно ли привлекать инвестора», – рассказал господин Пуговский.
С апреля 2009 года, после ухода Максона Пуговского из «Агоры», его обязанности выполняет Анастасия Фоменко, которая официально занимает должность руководителя департамента развития проектов «Агора Украина».
Действительно, работа в Агоре была ценнейшим опытом. Но проекты, которые мы запустили, не задевали струны моей души. Блог-платформу Blox подняла Настя Романык еще до моего прихода, а к остальным уже и я приложил руку совместно с менеджерами проектов Настей Фоменко и Славой Баранским: игровой сервис ChikiDriki, сайт по трудоустройству студентов StartJob, развлекательные тематические блоги Plitkar и Tubik. Интересные нишевые проекты, но не для меня. В определенный момент я понял, что хочу заниматься совсем другим. Мне нужны проекты, за которые я буду переживать всем сердцем, а не просто ходить на работу.
Больше всего рад за Plitkar, блог о жизне украинских и мировых знаменитостей. Блог мы запустили в декабре – полгода назад, а на прошлой неделе у Славы Баранского в статусе гугл-толка увидел «1 000 000!» – значит, за последние 30 дней на сайте было более миллиона показов страниц. Комментирование Евровиденья в прямом эфире во время трансляции сделали своё дело. А ещё недавно Plitkar и Tubik обзавелись отличными виджетами (также повисят неделю-другую в боковой колонке блога для теста):
Ребята, я рад вашим успехам. И большое спасибо за совместную работу!
Из Агоры я ушел еще 1,5 месяца назад – с 31-го марта, проработав в компании ровно год (1-е апреля 2008 года было первым рабочим днем). Избавившись от обязанностей ежедневно ходить в офис, чувствую себя свободным человеком. Темп жизни стал намного интенсивнее – ведь теперь я занимаюсь только тем, что хочу, а успеть хочется очень много. Решаю кучу личных дел, которые постоянно откладывались – встречаюсь со старыми знакомыми, сделал операцию по выпрямлению перегородки носа (теперь даже дышится свободнее =), регистрирую СПД (в процессе), собираюсь арендовать новую квартиру, настроил личный блог и возобновляю заброшенные онлайн-профайлы, и т.д. и т.п.
Очень активно взялся за организацию Blogcamp 2009, который пройдёт в октябре. Над конференцией работает обновлённая команда – очень сильная, и я в восторге от совместной работы. До конца месяца договоримся с площадкой и объявим даты. Хотим поднять событие на новый уровень. Будет очень много изменений по сравнению с Blogcamp 2007 и 2008.
А также не спеша работаю над своим проектом. Когда запустится, тогда и покажу, что за проект. До запуска хочу максимально разделаться с личными делами, чтобы потом не отвлекаться, потому что веремни не останется совсем.
Tags: rus
Осенью прошлого года со мной связался французский медиа-исследователь Николас Кайзер-Бриль (Nicolas Kayser-Bril). Николас только-только получил магистерский диплом по медиа-экономике. Он рассказал, что путешествует по Восточной Европе на старой Ниве, исследует рынок онлайн-медиа в постсоветских странах, и предложил встретиться, чтобы расспросить об украинском рынке. Мы встретились за ужином в Антресоли в конце ноября. Кроме меня, французский «естествоиспытатель» опросил еще несколько человек за неделю пребывания в Украине.
И вот на прошлой неделе Николас прислал письмо о том, что опубликовал результаты исследования в виде вики. 75 интервью в 19 странах – впечатляющий итог путешествий по бывшему соцлагерю.
Tags: rus
В воскресенье со мной связалась Ирина Миронова из Коммерсанта и попросила комментарий по поводу того, что Суп разрешил пользователям размещать рекламу в ЖЖ. Во вчерашней газете вышла статья:
![]() |
Ирина, спасибо, что обратились, и за грамотную заметку. Я вот только не понял, что значит фраза: «Остальные пользователи смогут поместить у себя рекламу технологии». И еще в конце Вы упоминаете, что доля нестандартной рекламы, по подсчётам агентства AdWatch, составляет 15% рынка онлайн-рекламы в России. В контексте статьи может сложиться впечатление, что именно рекламные записи в блогах настолько популярны. Однако, если взглянуть на данные, собранные AdWatch, то видно, что на маркетинг в социальных медиа, куда входит блогопостинг, приходится пятая часть нестандарта. То есть 3% от рекламного рынка Рунета. (Источник: пресс-релиз «Нестандартные коммуникации – вектор развития интернет-рекламы в 2009 году»).
Объявление о новых рекламных возможностях ЖЖ в дневнике Лебедева – нужно делиться доходами с Супом и указывать, что запись проплачена. Примеры там же: 1, 2.
На прошлой неделе во время Форума дал комментарий телеканалу TBi по поводу огромной популярности роликов Сьюзен Бойл (Susan Boyle), нарезанных с телешоу Britain’s Got Talent и выложенных на YouTube.

Комментарий прозвучал в передаче «Знак оклику» в субботу (нужно выбрать эфир 25-го апреля). Последний сюжет, начинающийся на 39:22. Мой синхрон на 44:55 – буквально пара фраз секунд на 13. Вставить плеер на другом сайте телеканал не позволяет.
* * *
Надо же, 2009 год на дворе, а создатели сайтов коммуникационных агентств и телеканалов до сих пор не знают, что у каждого материала должна быть постоянная ссылка – через некторое время на сраницах AdWatch и TBi, на которые я ссылаюсь, будет уже другой контент.
Tags: rus
У суботу виступав на EduCamp – освітній конференції про Інтернет і новітні медіа для студентів. Розповідав про блоги взагалі і про різне ставлення авторів до власного блога – як блог із цікавого хобі може перетворитися на важкий обов’язок.
Презентацію можна звантажити.
EduCamp проходив у Педагогічному універі Драгоманова, хоча спочатку була домовленість із Уніерситетом Шевченка про червоний корпус, але за тиждень до події Універ раптово відмовив організаторам – добре, що встигли швидко знайти нове приміщення. Але у лабіринтах педагогічного університету знайти потрібне приміщення було важко.
На Кемпі я був зранку у суботу. На той момент було зареєстровано біля 300 учасників. Гарний результат, бо зазвичай на подіях «для студентів» бракує саме студентів. Хоча коли я питав слухачів, хто тут є студентом, то виявилося, що тільки половина присутніх. У аудиторію, де я виступав, набилося людей 50, хоча розрахована вона на меншу кількість – стояли у проходах і зазирали крізь двері.
Дякую Ярославу Ажнюку за запрошення виступити і за організацію конференції.
Після свого виступу затримався недовго, але встиг поспілкуватися із Сергієм Даниленком із УМХ/Fine Web. Сергій розповів цікавинку – вони зараз пропонують рекламу у банкоматах ПриватБанку з таргетингом по даним пластикових карток. Кількість контактів у мережі банкоматів Привата – 1,5 мільйони на день. Після введення пін-коду можна показати дуже таргетовану рекламу, бо банк знає про тебе майже все – стать, доходи, місце проживання, історію транзакцій, тощо (за картками інших банків можливий тільки географічний таргетинг по місцю знаходження банкомата). Наприклад, можна показати рекламу нерухомості у Євпаторії тим, хто має N грошей на рахунку і за останні кілька років розплачувався в Євпаторії; або демонструвати рекламу авіаліній тим, хто за останні півроку платив за кордоном. Рекламодавець може замовити не тільки перегляди, але й анкети, запропонувати користувачу залишити номер мобільного, щоб потім зателефонував дилер. У такій інтерактивній кампанії можна оплачувати лише кінцеві дії – наприклад, покупки зроблені після дзвінка дилера. Цікава можливість, проте консервативні керівники маркетингових департаментів зі скрипом погоджуються пробувати новий канал комунікації. Може, вас така штука зацікавить.
Tags: ukr
10 Июл 09 Откуда взялось имя «Максон»
Люди часто спрашивают: «Что это за имя такое Максон?» Вот и онлайн-газета «Життя» туда же – журналистка Татьяна Потапова прислала вопросы по этому поводу при подготовке статьи об изменении имен и фамилий «З Невдахи у Вдахи: як українці змінюють прізвища».
Опубликую развернутый ответ, чтобы приводить его любознательным в будущем (перевод на русский через Google Translate):
Я змінив ім’я у паспорті у 2005 році. Максон – це мій давній нікнейм, який я використовував ув інтернеті та комп’ютерних іграх з кінця 90-х. Пізніше я уживав його як журналістський псевдонім, замість оригінального Максим. Але ім’я Максон не дуже пасувало в парі до батьківського прізвища Щербина. Тому з часом я став підписувати статті як Максон Пуговський, взявши мамине прізвище, і задумався про офіційну зміну імені. Багато знайомих називали мене Максон, і так мені було більше до вподоби.
Ще коли я народився, батьки роздумували, може, дати мені прізвище Пуговський, щоб рід не переривався. Бо у діда Пуговського було двоє доньок і син, але жодного онука Пуговського. Перед тим як поміняти прізвище, я обережно дізнався думку батьків – вони були не проти, щоб я взяв мамине прізвище, а про те, що також змінюю ім’я на Максон я сказав, вже показуючи новий паспорт. Батьки поставилися до цього з розумінням, а мама дуже задоволена тим, що я взяв її прізвище і передам його нащадкам.
Змінивши частину імені, треба переробляти усі документи – від паспорта до свідоцтва про народження. Цей процес вимагає часу, але особливих проблем не викликає. З єдиною проблемою стикнувся пару тижнів тому, коли на останньому етапі довготривалої реєстрації як СПД прийшов у податкову за довідкою форми 4ОПП. Зі своєї бази даних вони витягли моє старе ім’я і відмовилися видавати довідку через невідповідність імені. Довелося зайти ще раз через тиждень за виправленим документом.
Минулого року, зазирнувши у глиб себе, аналізуючи і рефлексуючи, я зрозумів, що зміна імені – це спроба змінити суть, міняючи форму, підсвідоме бажання порвати з минулим, переродитися. Але якщо перелити рідину в іншу посудину, то від цього вона не зміниться. Це як змінити зачіску, щоб позбутися депресії, чи набити татуювання, щоб почуватися крутим – самообман. Суть можна поміняти тільки свідомим діянням і, якщо йдеться про внутрішні установки, наполегливою працею.
Зараз мені дуже комфортно з іменем Максон Пуговський, і я відчуваю, що воно пасує мені значно краще за старе. Ім’я стало справжнім, повністю «моїм» і міцно переплетено з внутрішнім Я. Проте людям похилого віку, яким складно вимовляти незнайомі слова, я називаюся Максимом.
Tags: rus, ukr