Выпуск журнала Marketing Media Review о маркетинге в интернете

Media_httpmaxoncomuaw_suwdb

Я выступил приглашенным главным редактором ноябрьского номера журнала Marketing Media Review. Номер посвящен маркетингу в интернете и вышел на прошлой неделе. Он будет полезен в первую очередь маркетологам компаний, которые делают первые шаги в интернете. Сотрудников агентств, которые занимаются цифровыми коммуникациями, заинтересуют колонки участников рынка.

Журнал не продается в розничной сети. Распространяется по подписке. Выпуск можно заказать в редакции с доставкой, кажется, за 50 грн. (Три последних номера этого года называются на сайте «коллекционными»).

В чем заключается работа приглашенного главреда? Вместе с редакцией мы распланировали материалы темы номера, я советовал экспертов, которые могут осветить темы, делился их контактами. Также написал колонку редактора и статью о Твиттере, отредактировал пару материалов. На основе мнений экспертов, опрошенных редакцией, составил список «10-и персон Уанета, которых должен знать маркетолог».

Журнал я еще не видел. Завтра зайду в редакцию за парой экземпляров. Если вы уже читали его, то каково ваше мнение о выпуске?

Коментарі для Телекритики та Deutsche Welle

Цього тижня вийшли мої коментарі на сторінках сайтів «Німецька хвиля» (про інвестиції в Mapia.ua) та «Телекритика» (про політику і яценюків). Наведу повні тексти відповідей на запитання журналістки Ольги Веснянки. До речі, слухачки червневого тренінгу Medianext у Кивєві.

Deutsche Welle

Компанія з Німеччини інвестує в український інтернет-бізнес

1. Чи є ця угода знаковою подією для розвитку інет-бізнесу в Україні?
Цікаво, що інтернет-проект, націлений на локальний український ринок, оцінено у $2,5 млн. І запущено його лише біля 1 року тому. За моїми даними для фонду eVenture Capital Partners Східна Європа – один зі стратегічних напрямків розвитку у середньостроковій перспективі. Те, що перша інвестиція у регіоні зроблена саме в український проект, стане позитивним сигналом для інших європейських інвесторів. У жовтні цього року в Києві пройде міжнародна конференція та виставка для інвесторів і підприємців в галузі високих технологій зі Сіхдної Європи — Investor Day Central and Eastern Europe 2009. Конференція може стати основною знаковою подією для розвитку інтернет-бізнесу не тільки в Україні але й в регіоні.

2. Наскільки перспективно іноземним інвестиціям приходити в Україну?
Україна перспективна для іноземних інвестицій у галузі інтернету та ІТ. По-перше, у нас багато талановитих програмістів, які дешевші за західних. Тому в Україні можна вигідно розробляти продукти, направлені на глобальний ринок. По-друге, український інтернет-ринок підійшов до критичної межі, після якої починається бурхливий розвиток, тому вигідно також вкладати і в локальні продукти. Крім того з ними можна потенційно вийти на ринок Росії. Західні інвестори завжди відмічають, що в Україні є брак досвідчених підприємців і жахлива інфраструктура для ведення бізнесу. Це їх не зупиняє від інвестицій у вітчизняні компанії, проте таких інвестицій могло би бути значно більше.

Телекритика

Українські політики та нові медіа: контакт можливий?
(Впевнений, що цей матеріал у ТК майже ніхто не читав, бо довжелезне простирадло з повними текстами відповідей від 8 експертів — це знущання з читачів).

1. Яку активність в інтернеті, які події щодо представництва вітчизняних політиків останнім часом Ви би відзначили?
Цілеспрямовано чи випадково хорошу активність спровокував штаб Яценюка. По-перше, вони зробили настільки невдалі «какашечні» постери зовнішньої реклами, що їх обговорює вся країна, а в інтернеті повно карикатур. По-друге, у Твіттері довгий час існував розкручений користувач, який удавав, що він Яценюк, а штаб уникав спростувань чи потверджень. Зараз поширився медіа-вірус через публікацію в Телекритиці, що ніби Яценюк подає позов до Фокуса. Після цього штабісти створили новий твіттер-акаунт і сказали, що справжній Яценюк тепер писатиме там. По Твіттеру покотилася хвиля зі створення нових користувачів, кожен з яких стверджує, що він справжній Яценюк — народ розважається. При цьому всі обговорюють Яценюка, що для політика дуже добре, і він відвертає увагу від решти політиків. Але офіційний сайт «Фронту змін» та повідомлення в офіційному Твіттері Яценюка виглядають настільки недолуго, що здається, що такий ефект стався випадково, а не з розрахунку високочолих спін-докторів у передвиборчому штабі.

2. Які помилки найчастіше роблять вітчизняні політики щодо нових медіа?
Головна помилка у тому, що в штабах працюють люди, яким пофіг результат передвиборчої кампанії. Їх цікавить лише дерибан бабла – фінансові потоки і струмочки, виділені на кампанію, треба направити у правильні кишені. Але у політиків те саме прагнення – дерибан бабла і посад. Таке середовище неспроможне народити ідеї чи ідеології. Існує декоративна ідеологічна дихотомія незмінна вже 15 років – розвивати незалежну Україну чи розплавити її у котлі нової імперії. Хай холопи скубуться, поки великі мужі «рішають діла». Політикам нема що запропонувати людям хоч по каналам старих хоч нових медіа.
Через відсутність ідейного підґрунтя політичні рекламні кампанії зазвичай примітивні. У них єдина мета — надокучити обличчям політика чи логотипом партії. Тотальною присутністю в усіх медіа зімітувати активну діяльність і прикрити відсутність справжніх справ та ідей.

3. Чи спостерігається певна тенденція щодо присутності політиків в мережі?
Консультанти намагаються впевнити, що треба йти в інтернет. Політика пручаються, бо бояться – по-перше, незнайоме і мало контрольоване середовище, по-друге, їм нема що сказати людям на рівні «віч-на-віч». У них нуль ідей з державотворення.

4. Які нові медіа є найбільш популярними серед політиків в Україні?
Живий Журнал, Твіттер, YouTube. Також поширення дезінформації у форумах та в коментарях на новинарних сайтах.

5. Наскільки доцільно відомим людям напряму спілкуватись у нових медіа?

Доцільно регулярно робити особисті відеозвернення. Дехто може писати блог чи мати Твіттер, або користуватися соціальною мережею. Але потрібно це робити тільки в тому випадку, якщо цікаво це робити для себе. 95% комунікацій має проводити штаб і розповідати про діяльність та ідеї політика, і не удавати ніби політик пише від власного імені.

Откуда взялось имя «Максон»

Люди часто спрашивают: «Что это за имя такое Максон?» Вот и онлайн-газета «Життя» туда же – журналистка Татьяна Потапова прислала вопросы по этому поводу при подготовке статьи об изменении имен и фамилий «З Невдахи у Вдахи: як українці змінюють прізвища».

Опубликую развернутый ответ, чтобы приводить его любознательным в будущем (перевод на русский через Google Translate):

Я змінив ім’я у паспорті у 2005 році. Максон – це мій давній нікнейм, який я використовував ув інтернеті та комп’ютерних іграх з кінця 90-х. Пізніше я уживав його як журналістський псевдонім, замість оригінального Максим. Але ім’я Максон не дуже пасувало в парі до батьківського прізвища Щербина. Тому з часом я став підписувати статті як Максон Пуговський, взявши мамине прізвище, і задумався про офіційну зміну імені. Багато знайомих називали мене Максон, і так мені було більше до вподоби.

Ще коли я народився, батьки роздумували, може, дати мені прізвище Пуговський, щоб рід не переривався. Бо у діда Пуговського було двоє доньок і син, але жодного онука Пуговського. Перед тим як поміняти прізвище, я обережно дізнався думку батьків – вони були не проти, щоб я взяв мамине прізвище, а про те, що також змінюю ім’я на Максон я сказав, вже показуючи новий паспорт. Батьки поставилися до цього з розумінням, а мама дуже задоволена тим, що я взяв її прізвище і передам його нащадкам.

Змінивши частину імені, треба переробляти усі документи – від паспорта до свідоцтва про народження. Цей процес вимагає часу, але особливих проблем не викликає. З єдиною проблемою стикнувся пару тижнів тому, коли на останньому етапі довготривалої реєстрації як СПД прийшов у податкову за довідкою форми 4ОПП. Зі своєї бази даних вони витягли моє старе ім’я і відмовилися видавати довідку через невідповідність імені. Довелося зайти ще раз через тиждень за виправленим документом.

Минулого року, зазирнувши у глиб себе, аналізуючи і рефлексуючи, я зрозумів, що зміна імені – це спроба змінити суть, міняючи форму, підсвідоме бажання порвати з минулим, переродитися. Але якщо перелити рідину в іншу посудину, то від цього вона не зміниться. Це як змінити зачіску, щоб позбутися депресії, чи набити татуювання, щоб почуватися крутим – самообман. Суть можна поміняти тільки свідомим діянням і, якщо йдеться про внутрішні установки, наполегливою працею.

Зараз мені дуже комфортно з іменем Максон Пуговський, і я відчуваю, що воно пасує мені значно краще за старе. Ім’я стало справжнім, повністю «моїм» і міцно переплетено з внутрішнім Я. Проте людям похилого віку, яким складно вимовляти незнайомі слова, я називаюся Максимом.

НОВЕ 13.04.2012: У берерзні 2012 року на телеканалі 24 вийшов новинарний сюжет про те, як я змінив ім’я:

Комментарий для МедиаБизнеса по поводу ухода из Агоры

На прошлой неделе в четверг со мной связался Максим Кутик, главред онлайн-издания МедиаБизнес. Максим посчитал мой уход из компании «Агора Украина» инфоповодом, достойным заметки «Из “Агора Украина” ушел директор по развитию бизнеса»:

Максон Пуговский ушел из компании «Агора Украина» с должности директора по развитию бизнеса.

«Я проработал в «Агоре» ровно год, но опыта и новых знаний приобрел, как за два. И очень благодарен компании и команде за то, что мы делали вместе. Я ушел по собственному желанию. Хочу запустить собственный интернет-проект и о его запуске объявлю в своем блоге — Maxon.com.ua. Это будет нишевый сайт, ориентированный на украинский рынок. Первое время я собираюсь финансировать проект собственными силами, а потом посмотрю, нужно ли привлекать инвестора», — рассказал господин Пуговский.

С апреля 2009 года, после ухода Максона Пуговского из «Агоры», его обязанности выполняет Анастасия Фоменко, которая официально занимает должность руководителя департамента развития проектов «Агора Украина».

Действительно, работа в Агоре была ценнейшим опытом. Но проекты, которые мы запустили, не задевали струны моей души. Блог-платформу Blox подняла Настя Романык еще до моего прихода, а к остальным уже и я приложил руку совместно с менеджерами проектов Настей Фоменко и Славой Баранским: игровой сервис ChikiDriki, сайт по трудоустройству студентов StartJob, развлекательные тематические блоги Plitkar и Tubik. Интересные нишевые проекты, но не для меня. В определенный момент я понял, что хочу заниматься совсем другим. Мне нужны проекты, за которые я буду переживать всем сердцем, а не просто ходить на работу.

Больше всего рад за Plitkar, блог о жизне украинских и мировых знаменитостей. Блог мы запустили в декабре — полгода назад, а на прошлой неделе у Славы Баранского в статусе гугл-толка увидел «1 000 000!» — значит, за последние 30 дней на сайте было более миллиона показов страниц. Комментирование Евровиденья в прямом эфире во время трансляции сделали своё дело. А ещё недавно Plitkar и Tubik обзавелись отличными виджетами (также повисят неделю-другую в боковой колонке блога для теста):

Ребята, я рад вашим успехам. И большое спасибо за совместную работу!

Чем я занимался в последнее время

Из Агоры я ушел еще 1,5 месяца назад — с 31-го марта, проработав в компании ровно год (1-е апреля 2008 года было первым рабочим днем). Избавившись от обязанностей ежедневно ходить в офис, чувствую себя свободным человеком. Темп жизни стал намного интенсивнее — ведь теперь я занимаюсь только тем, что хочу, а успеть хочется очень много. Решаю кучу личных дел, которые постоянно откладывались — встречаюсь со старыми знакомыми, сделал операцию по выпрямлению перегородки носа (теперь даже дышится свободнее =), регистрирую СПД (в процессе), собираюсь арендовать новую квартиру, настроил личный блог и возобновляю заброшенные онлайн-профайлы, и т.д. и т.п.

Очень активно взялся за организацию Blogcamp 2009, который пройдёт в октябре. Над конференцией работает обновлённая команда — очень сильная, и я в восторге от совместной работы. До конца месяца договоримся с площадкой и объявим даты. Хотим поднять событие на новый уровень. Будет очень много изменений по сравнению с Blogcamp 2007 и 2008.

А также не спеша работаю над своим проектом. Когда запустится, тогда и покажу, что за проект. До запуска хочу максимально разделаться с личными делами, чтобы потом не отвлекаться, потому что веремни не останется совсем.

На Ниве по бездорожью онлайновых медиа Восточной Европы

Осенью прошлого года со мной связался французский медиа-исследователь Николас Кайзер-Бриль (Nicolas Kayser-Bril). Николас только-только получил магистерский диплом по медиа-экономике. Он рассказал, что путешествует по Восточной Европе на старой Ниве, исследует рынок онлайн-медиа в постсоветских странах, и предложил встретиться, чтобы расспросить об украинском рынке. Мы встретились за ужином в Антресоли в конце ноября. Кроме меня, французский «естествоиспытатель» опросил еще несколько человек за неделю пребывания в Украине.

И вот на прошлой неделе Николас прислал письмо о том, что опубликовал результаты исследования в виде вики. 75 интервью в 19 странах – впечатляющий итог путешествий по бывшему соцлагерю.

Комментарии для прессы: Коммерсант и TBi

«КоммерсантЪ»

В воскресенье со мной связалась Ирина Миронова из Коммерсанта и попросила комментарий по поводу того, что Суп разрешил пользователям размещать рекламу в ЖЖ. Во вчерашней газете вышла статья:

Media_httpwwwkommersa_ewroa


По воле блога
// Пользователи LiveJournal смогут размещать у себя рекламу

Компания SUP разрешит пользователям коммерческое использование онлайн-дневников, открытых на ее ресурсе LiveJournal. До сих пор блогеры обходились и без разрешения владельца, но в SUP решили взять ситуацию под контроль.

открыть материал …

Ирина, спасибо, что обратились, и за грамотную заметку. Я вот только не понял, что значит фраза: «Остальные пользователи смогут поместить у себя рекламу технологии». И еще в конце Вы упоминаете, что доля нестандартной рекламы, по подсчётам агентства AdWatch, составляет 15% рынка онлайн-рекламы в России. В контексте статьи может сложиться впечатление, что именно рекламные записи в блогах настолько популярны. Однако, если взглянуть на данные, собранные AdWatch, то видно, что на маркетинг в социальных медиа, куда входит блогопостинг, приходится пятая часть нестандарта. То есть 3% от рекламного рынка Рунета. (Источник: пресс-релиз «Нестандартные коммуникации – вектор развития интернет-рекламы в 2009 году»).

Объявление о новых рекламных возможностях ЖЖ в дневнике Лебедева — нужно делиться доходами с Супом и указывать, что запись проплачена. Примеры там же: 1, 2.

TBi

На прошлой неделе во время Форума дал комментарий телеканалу TBi по поводу огромной популярности роликов Сьюзен Бойл (Susan Boyle), нарезанных с телешоу Britain’s Got Talent и выложенных на YouTube.

Media_httpmaxoncomuaw_ikaur

Комментарий прозвучал в передаче «Знак оклику» в субботу (нужно выбрать эфир 25-го апреля). Последний сюжет, начинающийся на 39:22. Мой синхрон на 44:55 — буквально пара фраз секунд на 13. Вставить плеер на другом сайте телеканал не позволяет.

* * *

Надо же, 2009 год на дворе, а создатели сайтов коммуникационных агентств и телеканалов до сих пор не знают, что у каждого материала должна быть постоянная ссылка — через некторое время на сраницах AdWatch и TBi, на которые я ссылаюсь, будет уже другой контент.