27 Ноя 09 Мій коментар у радіоефірі БіБіСі

Вчора в радіоефірі української служби БіБіСі пролунав мій коментар про Твіттер та електронну комерцію в Україні. Напередодні у середу ввечері зі мною зв’язалася журналістка БіБіСі з Лондону Катерина Хінкулова (@khinkulova). Разом з її колегою Богданом ми оперативно поговорили по Скайпу. Результат – інтерв’ю на 03:25 хвилин:

Докладніше – на сторінці сюжету.

Також можна послухати учорашню радіопрограму повністю. Сюжет про соціальні мережі починається на 22:02, мій коментар на 26:22.

Tags: ukr

24 Июл 09 Коментарі для Телекритики та Deutsche Welle

Цього тижня вийшли мої коментарі на сторінках сайтів «Німецька хвиля» (про інвестиції в Mapia.ua) та «Телекритика» (про політику і яценюків). Наведу повні тексти відповідей на запитання журналістки Ольги Веснянки. До речі, слухачки червневого тренінгу Medianext у Кивєві.

Deutsche Welle

Компанія з Німеччини інвестує в український інтернет-бізнес

1. Чи є ця угода знаковою подією для розвитку інет-бізнесу в Україні?
Цікаво, що інтернет-проект, націлений на локальний український ринок, оцінено у $2,5 млн. І запущено його лише біля 1 року тому. За моїми даними для фонду eVenture Capital Partners Східна Європа – один зі стратегічних напрямків розвитку у середньостроковій перспективі. Те, що перша інвестиція у регіоні зроблена саме в український проект, стане позитивним сигналом для інших європейських інвесторів. У жовтні цього року в Києві пройде міжнародна конференція та виставка для інвесторів і підприємців в галузі високих технологій зі Сіхдної Європи – Investor Day Central and Eastern Europe 2009. Конференція може стати основною знаковою подією для розвитку інтернет-бізнесу не тільки в Україні але й в регіоні.

2. Наскільки перспективно іноземним інвестиціям приходити в Україну?
Україна перспективна для іноземних інвестицій у галузі інтернету та ІТ. По-перше, у нас багато талановитих програмістів, які дешевші за західних. Тому в Україні можна вигідно розробляти продукти, направлені на глобальний ринок. По-друге, український інтернет-ринок підійшов до критичної межі, після якої починається бурхливий розвиток, тому вигідно також вкладати і в локальні продукти. Крім того з ними можна потенційно вийти на ринок Росії. Західні інвестори завжди відмічають, що в Україні є брак досвідчених підприємців і жахлива інфраструктура для ведення бізнесу. Це їх не зупиняє від інвестицій у вітчизняні компанії, проте таких інвестицій могло би бути значно більше.

Телекритика

Українські політики та нові медіа: контакт можливий?
(Впевнений, що цей матеріал у ТК майже ніхто не читав, бо довжелезне простирадло з повними текстами відповідей від 8 експертів – це знущання з читачів).

1. Яку активність в інтернеті, які події щодо представництва вітчизняних політиків останнім часом Ви би відзначили?
Цілеспрямовано чи випадково хорошу активність спровокував штаб Яценюка. По-перше, вони зробили настільки невдалі «какашечні» постери зовнішньої реклами, що їх обговорює вся країна, а в інтернеті повно карикатур. По-друге, у Твіттері довгий час існував розкручений користувач, який удавав, що він Яценюк, а штаб уникав спростувань чи потверджень. Зараз поширився медіа-вірус через публікацію в Телекритиці, що ніби Яценюк подає позов до Фокуса. Після цього штабісти створили новий твіттер-акаунт і сказали, що справжній Яценюк тепер писатиме там. По Твіттеру покотилася хвиля зі створення нових користувачів, кожен з яких стверджує, що він справжній Яценюк – народ розважається. При цьому всі обговорюють Яценюка, що для політика дуже добре, і він відвертає увагу від решти політиків. Але офіційний сайт «Фронту змін» та повідомлення в офіційному Твіттері Яценюка виглядають настільки недолуго, що здається, що такий ефект стався випадково, а не з розрахунку високочолих спін-докторів у передвиборчому штабі.

2. Які помилки найчастіше роблять вітчизняні політики щодо нових медіа?
Головна помилка у тому, що в штабах працюють люди, яким пофіг результат передвиборчої кампанії. Їх цікавить лише дерибан бабла – фінансові потоки і струмочки, виділені на кампанію, треба направити у правильні кишені. Але у політиків те саме прагнення – дерибан бабла і посад. Таке середовище неспроможне народити ідеї чи ідеології. Існує декоративна ідеологічна дихотомія незмінна вже 15 років – розвивати незалежну Україну чи розплавити її у котлі нової імперії. Хай холопи скубуться, поки великі мужі «рішають діла». Політикам нема що запропонувати людям хоч по каналам старих хоч нових медіа.
Через відсутність ідейного підґрунтя політичні рекламні кампанії зазвичай примітивні. У них єдина мета – надокучити обличчям політика чи логотипом партії. Тотальною присутністю в усіх медіа зімітувати активну діяльність і прикрити відсутність справжніх справ та ідей.

3. Чи спостерігається певна тенденція щодо присутності політиків в мережі?
Консультанти намагаються впевнити, що треба йти в інтернет. Політика пручаються, бо бояться – по-перше, незнайоме і мало контрольоване середовище, по-друге, їм нема що сказати людям на рівні «віч-на-віч». У них нуль ідей з державотворення.

4. Які нові медіа є найбільш популярними серед політиків в Україні?
Живий Журнал, Твіттер, YouTube. Також поширення дезінформації у форумах та в коментарях на новинарних сайтах.

5. Наскільки доцільно відомим людям напряму спілкуватись у нових медіа?
Доцільно регулярно робити особисті відеозвернення. Дехто може писати блог чи мати Твіттер, або користуватися соціальною мережею. Але потрібно це робити тільки в тому випадку, якщо цікаво це робити для себе. 95% комунікацій має проводити штаб і розповідати про діяльність та ідеї політика, і не удавати ніби політик пише від власного імені.

Tags: ukr

17 Ноя 08 Презентація про блоги на EduCamp

У суботу виступав на EduCamp – освітній конференції про Інтернет і новітні медіа для студентів. Розповідав про блоги взагалі і про різне ставлення авторів до власного блога – як блог із цікавого хобі може перетворитися на важкий обов’язок.

EduCamp проходив у Педагогічному універі Драгоманова, хоча спочатку була домовленість із Уніерситетом Шевченка про червоний корпус, але за тиждень до події Універ раптово відмовив організаторам – добре, що встигли швидко знайти нове приміщення. Але у лабіринтах педагогічного університету знайти потрібне приміщення було важко.

На Кемпі я був зранку у суботу. На той момент було зареєстровано біля 300 учасників. Гарний результат, бо зазвичай на подіях «для студентів» бракує саме студентів. Хоча коли я питав слухачів, хто тут є студентом, то виявилося, що тільки половина присутніх. У аудиторію, де я виступав, набилося людей 50, хоча розрахована вона на меншу кількість – стояли у проходах і зазирали крізь двері.

Дякую Ярославу Ажнюку за запрошення виступити і за організацію конференції.

Про рекламу у банкоматах Привата

Після свого виступу затримався недовго, але встиг поспілкуватися із Сергієм Даниленком із УМХ/Fine Web. Сергій розповів цікавинку – вони зараз пропонують рекламу у банкоматах ПриватБанку з таргетингом по даним пластикових карток. Кількість контактів у мережі банкоматів Привата – 1,5 мільйони на день. Після введення пін-коду можна показати дуже таргетовану рекламу, бо банк знає про тебе майже все – стать, доходи, місце проживання, історію транзакцій, тощо (за картками інших банків можливий тільки географічний таргетинг по місцю знаходження банкомата). Наприклад, можна показати рекламу нерухомості у Євпаторії тим, хто має N грошей на рахунку і за останні кілька років розплачувався в Євпаторії; або демонструвати рекламу авіаліній тим, хто за останні півроку платив за кордоном. Рекламодавець може замовити не тільки перегляди, але й анкети, запропонувати користувачу залишити номер мобільного, щоб потім зателефонував дилер. У такій інтерактивній кампанії можна оплачувати лише кінцеві дії – наприклад, покупки зроблені після дзвінка дилера. Цікава можливість, проте консервативні керівники маркетингових департаментів зі скрипом погоджуються пробувати новий канал комунікації. Може, вас така штука зацікавить.

Tags: ukr